Функціональний цикл це об'єм рухів нижньої щелепи що забезпечує функції жування та мови. Циклічність полягає у тому, що будь який рух починається із певного статичного положення проходить якийсь шлях, і закінчується у тому ж положенні. Відбувається за рахунок скорочення м'язів та переміщення голівок нижньої щелепи у суглобах.
У даному розділі варто звернути увагу на те, по якій траєкторії рухатиметься нижня щелепа, що визначатиме її, а також яке співвідношення при цьому займатимуть зуби.
Отже, починається він (рух нижньої щелепи) з певного статичного положення - центральної оклюзії (ЦО).
Скронево-нижньщелепний суглоб забезпечує можливість двох типів рухів. А саме, це ротація (поворот) та трансляція (ковзання) комплексу голівка диск по суглобовому горбику.
Більш скаднішим буде горизонтальне переміщення нижньої щелепи (трансляція). Воно завжди поєднане з ротацією і буде визначатись двома факторами.
- рух голівки суглоба, а точніше комплекса диск-голівка, по суглобовому горбику - суглобовий шлях.
- рух передніх зубів (різців) різцевий шлях.
Для зміщення нижньої щелепи передні нижні зуби (різці та ікла) ковзають по верхніх. Це так звана ПЕРЕДНЯ (бокова) НАПРАВЛЯЮЧА, різцевий шлях. При цьому нижня щелепа. переміщується до переду, (чи у бік) і до низу (ротація). Задні зуби, що знаходились у фісурно - бугоркових “замках”при статичному положенні повинні негайно(!) розмикатись. Додатковим фактором, що впливає на розмикання жувальних зубів (молярів, премолярів) буде кут суглобового горбика або так званий сагітальний суглобовий шлях. При певних видах прикусу (прямий, зворотній, перехресний) передня направляюча може бути відсутня. У такому разі розмикання зубів відбувається по найбільш передніх зубах, що контактують (групова функція),або на самих дальніх. Така ситуація не є критичною, але може створювати певні проблеми і досить важка у діагностиці.
Якщо, в силу певних обставин, виникає ситуація, при якій не відбувається негайне розмикання жувальних зубів, або вони розмикаються не коректно з'являється короткочасний, миттєвий контакт. У такому разі виникає потреба “притерти” місця контакту. Ці спроби “притирання”, як правило, будуть повторюватись з певною частотою та коли ми не в стані контролювати себе. Тобто під час сну. Це буде однією з причин нічного скреготіння зубами -БРУКСИЗМУ. По мірі стирання так званих "направляючих" зубів миттєвий контакт перетвориться у значний. Це у свою чергу призведе до перевантаження і, як наслідок, надмірної чутливості, тріщин (карієсу, абфракції) чи розхитування (гінгівіт, парадонтит) зуба або групи зубів. Також може розвинутись суглобова чи м'язева дисфункція (болі, клацання в ділянці суглоба). Зуби можуть рівномірно, або не рівномірно (у одному сегменті) прискорено стиратись. Передбачити що саме відбудеться неможливо, страждатиме те що виявиться слабшим (слабка ланка).
Якщо коректно вивчити та відкорегувати динамічну складову функціональної оклюзії, можливо повністю усунути причину карієсу чи абфракції ( клиновидного стирання) шийок зубів. Також, з імовірністю 90% зникає гіперчутливість. А при поєднанні корекції оклюзії з парадонтологічним лікуванням ефективно усувається кровоточивість ясен, значно сповільнюється розвиток парадонтиту чи розхитування зубів.
У випадки, коли “ передня направляюча” відсутня повністю це стає певною проблемою для пацієнтів та лікаря. Для таких ситуацій є свої правила, котрі повинен знати стоматолог що займається даним питанням. Корекція проводиться виключно після Функціонального/оклюзійного аналізу.
Немає коментарів:
Дописати коментар