Карієс

 

 Найбільш поширене та усім відоме захворювання зубів. Описане у великій кількості різних публікацій. Майже кожен із нас може досить легко назвати не менше десяти причин його виникнення. При цьому, названі фактори  впливатимуть на усі зуби практично одинаково. Але часто  виникає декілька  питань. Зокрема: чому  карієс утворюється тільки у певних місцях і на певних зубах?  Або, чому постійно лікую один і той же зуб,чи групу зубів? Давайте розберемось.

 Не будемо перераховувати усю  кількість факторів виникнення карієсу зуба, котрі описані у чисельних публікаціях. Варто звернути увагу на те, що практично майже у всіх, серед причин утворення карієсу, присутня фраза -"травматична оклюзія". Проте жодна з них не дає пояснення що це таке, чому і коли виникає, як її виявити(діагностувати), і тим більше усунути. Хоча це важливо  для недопущення рецидиву, та отримання довготривалого прогнозованого позитивного результату лікування. Спробуємо розібратись у цьому питанні взявши за основу класичні фактори, але під дещо іншим кутом зору. А саме, розглянемо  зуб як складову загального механізму, тобто у гнатологічному контексті. 

 Якщо  узагальнити усю різноманітність факторів розвитку будь якого стоматологічного захворювання, то  стає очевидним що існує тільки два основні. 

• Травма (гостра чи хронічна) спричинена дією сили (короткочасною чи тривалою), різної інтенсивності;
• Інфекція(бактерії ),що постійно присутня у роті; 

  У повній мірі це стосується карієсу-- процесу руйнування твердих тканин зуба під впливом механічних та інфекційних чинників.   Його варто розділити на дві складові.   

• Власне каріозна  порожнина- "дірка у зубі"; 
• Больові відчуття різної інтенсивності від подразників;

 Наявність каріозної порожнини у зубі не передбачає автоматично його надмірну чутливість. І навпаки. Є безліч прикладів гіперчутливості зубів без ознак карієсу.  

 Основним чинником  у появі карієсу буде саме  оклюзійна травма спричинена дією сили власних м'язів. Фактично оклюзійна перешкода, котра вчасно не ліквідована, перетворюється у оклюзійну травму. Таким чином буде виникати перевантаження, що призведе до певної деформації твердих тканин. 

Деформація створить тріщину в емалі. Постійна тривала дія сили буде поглиблювати тріщину,  котра  неодмінно інфікується. Наслідком  стане каріозна порожнина. 

Існують також приклади, коли первинним у розвитку карієсу є інфекційний чинник. Така ситуація спостерігається у місцях міжзубних контактів. Недостатнє очищення цих ділянок призводить до появи хронічного бактеріального ослаблення структури емалі, а направлена дія сили спричинить руйнування саме слабкої ділянки. 

 Якщо  травматичний компонент зберігається , карієс класифікується як гострий. При цьому він швидко розвивається і є значно чутливий до будь яких подразників.

Хронічний карієс зумовлений ,в основному, переважаючим інфекційним чинником. Розвивається повільно, практично не чутливий, або слабо чутливий до дії  подразників.

Больові відчуття  при карієсі різної інтенсивності. Провокуються, як правило, різними подразниками і зникають відразу після припинення  дії. Механізм виникнення болю типовий .

Лікування карієсу, як правило, зводиться до усунення інфекційної складової шляхом препарування , медикаментозної обробки і протезування (пломбування) каріозної порожнини. При цьому дуже не значна кількість стоматологів звертає увагу на усунення травматичного компоненту, тобто травматичної оклюзії.  Останнім часом, все більше приділяється увага естетиці реставрацій. Академія Доусона сформулювала беззаперечне правило- "Найбільш естетично виглядають ті зуби, котрі розміщені функціонально правильно". Воно має і зворотню дію. А саме, якщо виконати естетичну реставрацію, можливо, чисто випадково, встановити її функціонально правильно.  Але при цьому не можливо передбачити у якій мірі буде успішним процес лікування. Для того щоб отримати тривалий прогнозований результат при лікуванні карієсу потрібно усунути причину його виникнення. А це можливо тільки після її виявлення на основі принципів функціональної оклюзії.

 Якщо  ліковані з приводу карієсу зуби, довго залишаються чутливими,   означає що  причина не усунена. Оклюзійна травма зберігається, або навіть збільшена по причині не коректно виконаної реставрації. Тривале перевантаження, а також якщо воно пов'язане з інфекційним фактором  каріозного процесу (наявність глибокої каріозної порожнини), призведе до виникнення Пульпіту - запалення судинно нервового пучка  з його подальшою некротизацією (відмиранням).  

Отже відповідь на питання -чому карієсом уражаються окремі зуби?,  стає зрозумілою. Це тривале оклюзійне перевантаження що виникає у статичній чи динамічній фазі оклюзійного циклу. Прогнозований позитивний  результат лікування буде досягатись лише після його усунення.