Періодонтит

Запальний процес у тканинах навколо кореня зуба (періодонт). Виникає після некротизації (відмирання) судинно нервового пучка   (пульпи). Поділяється на гострий, хронічний, загострення хронічного. Характеризується болями у ділянці зуба різної інтенсивності, особливо при накусуванні (!), набряком м'яких тканин навколо зуба, у деяких випадках наявністю нориці.

Періодонтит фактично є продовженням пульпіту, якщо лікування не проводилось, чи відбулось не коректно. Запальний процес біля верхівки кореня зуба продовжить розвиватись у випадку, коли не будуть усунені відразу дві причини.

1.Механічна (оклюзійна)травма

2.Інфекційна складова.

 1. Оклюзійна перешкода. Місце прикладання сили (механічний фактор).

 2.Каріозна порожнина що проникла у пульпу (інфекційний фактор).

 3. Некротизована пульпа.

 4. Розширена періодонтальна щілина. Больова реакція на хронічну травму.

 5. Патологічні зміни у кістковій тканині що виникають  під впливом механічного та інфекційного фактору.  

Некротизована пульпа, що утворилась при пульпіті стає досить значним вогнищем інфекції. Разом з тим, по мірі руйнування коронкової частини зуба оклюзійна перешкода зникає, або суттєво зменшується. Під впливом інфекції починають відбуватись зміни у ослабленій ділянці. Це місце де первинно виникла травма- ділянка верхівки кореня. Розвиватиметься набряк (флюс) у кістці та навколишніх м'яких тканинах. На мою думку, в залежності від того, на скільки значною буде оклюзійна травма і буде залежати форма (гострий, хронічний, загострення хронічного) та інтенсивність болі при періодонтиті. Дана інформація детально описана у чисельних публікаціях.
Невідкладна допомога.
Зниження інтенсивності гострого болю при періодонтиті досить ефективно здійснюється за допомогою переднього депрограмуючого пристрою. Також варто забезпечити можливість відтоку запального чи гнійного ексудату із зуба, чи методом послабляючого розтину слизової ясен у місці найбільшого набряку. Можливо застосування лікувальних засобів групи нестероїдних протизапальних препаратів. Додатково полоскання теплим розчином питної соди.
Лікування.
Зважаючи на те, що при періодонтиті все таки переважає інфекційний чинник  лікування повинно бути спрямоване на його усунення. Досягається видаленням некротизованої пульпи, коректною обробкою та пломбуванням кореневих каналів. На даний момент є декілька протоколів лікування періодонтиту. Але не зважаючи на це, ціль у них одинакова. Полягає у ефективній боротьбі з інфекцією та пломбування кореневих каналів.
Проте існують не поодинокі випадки, коли зуб з “правильно” пломбованими каналами починає боліти, або розколюється. Це свідчить що фактор оклюзії у лікуванні, а точніше реставрації такого "періодонтитного" зуба не був врахований. Досить часто така ситуація має місце після протезування не знімними конструкціями (коронки, мостовидні протези). Тому запорукою успіху при лікуванні періодонтиту крім чудово виконаного ендодонтичного лікування повинна буде корекція оклюзії.

Цікавий момент.

Останнім часом досить часто стали застосовувати у ендодонтії мікроскоп. Це справді дає можливість якісно виконати лікування  так званих “важких” кореневих каналів.  Інколи вважається що це єдиний метод досягнення тривалого позитивного результату. Чи так це і завдяки чому  досягається?

Застосування мікроскопа дає можливість проникати у канали кореня зуба, які не можливо візуалізувати без спеціального збільшення. При цьому зрізається значна(!) частина коронки зуба. Кореневі канали піддаються сильній механічній обробці, тобто розширяються. Обтурація проводиться великою кількістю матеріалу.  Позитивний  результат досягається  у значній  мірі не стільки від пломбування каналів, скільки від потреби зрізати  частину коронки зуба. А це фактично є усунення  оклюзійної перешкоди, тобто спонтанна корекція оклюзії.  Реставрація  виконається фактично в умовах змінених оклюзійних співвідношень. Найчастіше це виготовляється штучна коронка за допомогою комп'ютерного моделювання.

Особисто у мене такий метод викликає певні сумніви у потребі його масового застосуванню.